Свято-Макаріївська церква тривалий час була єдиною дерев’яною церквою у Києві. Вона – одна з небагатьох, що збереглася після повсюдних руйнувань церков у Києві, зокрема в 1930-х роках. За весь час від заснування до нині у храмі не служили Службу Божу тільки протягом 1938 – 1941 років.

Свято-Макаріївську церкву збудували у 1897 році. Освячена вона на честь Священномученика Макарія, Митрополита Київського і всієї Русі. 

Задумали побудувати церкву на Татарці з двох причин – через малу духовну освіченість місцевих жителів і у зв’язку з наближенням дати 400-ліття з дня мученицької кончини Священномученика Макарія, Митрополита Київського та всієї Русі. На його честь у 1896 році й було вирішено побудувати храм і школу.

Основою для будівництва стала розібрана церква на честь Святителя Димитрія Ростовського, що була на Байковому кладовищі. На її місці вже збудували новий кам’яний храм. Тому будівельний матеріал перевезли на Татарку. Іконостас колишньої церкви відновив Духовний Собор Києво-Печерської Лаври і також передав до майбутнього храму на честь Священномученика Макарія.