Деякі вчені припускають, що у добу Київської Русі на цьому місці стояв Дмитріївський монастир, збудований коштом великого київського князя Ізяслава Ярославича (ХІ ст.). У 20-х роках ХІІ ст. на цьому місці був побудований дерев′яний храм, який став власністю Києво-Печерського монастиря і був освячений на честьВоскресіння Христового. Спочатку його прихожанами були головним чином лаврські селяни (у віданні приходу було 100 дворів), торгові люди, які приїздили на ярмарки. Згодом контингент прочан розширився за рахунок офіцерів різних рангів (адже поруч була цитадель Печерської фортеці, будинок київських генерал-губернаторів). Нинішній мурований храм, замість дерев'яного, було збудовано у 1701-1705 рр. з ініціативи і на кошти київського козацького полковника Костянтина Мокієвського. У народі храм називають "афганським", тому що саме матері воїнів, які загинули під час військових дій Радянського Союзу у Афганістані, доклали чимало зусиль для відновлення діяльності та реставрації храму наприкінці 80-90-х років ХХ ст.