Ліворуч та праворуч від головного входу в Заповідник розташовані дві одноповерхові муровані будівлі - келіїсоборних старців, найбільш привілейованої частини чорноризців Лаври. Розходячись у східному напрямку, обидві споруди розширюють Соборну площу, утворюючи зворотну перспективу, ілюзію близькості головного храму. Келійний корпус, розташований праворуч, прикриває нижній ярус дзвіниці і не дозволяє цій висотній споруді пригнічувати велич собору. Ці корпуси побудовані в 20-х роках ХVІІІ ст. на місці дерев'яних, що згоріли під час пожежі у 1718 р. Корпуси є характерними пам'ятками української громадянської архітектури ХVІІ-ХVІІІ ст. У келіях мешкали соборні старці та вищі духовні особи, що перебували на спочинку у Печерській обителі. Духовний Собор Лаври - колегіальний орган, очолюваний намісником, здійснював загальне управління духовним, просвітницьким та господарським життям монастиря. До його складу входили керівники лаврських відомств, які й отримали назву соборних старців. Зараз у цих корпусах розміщуються виставкові зали Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.