На перехресті Володимирської та Іринискої вулиці був монумент – чотирьох граний стовп, обкладений древньою плінфою та увінчаний шатром з позолоченим хрестом. Археолог Лохвицький відкрив у 1833 році на цьому місці руїни Ірининської церкви та хотів знайти літописну Дірову могилу («за святою Іриною»), але натомість знайшов цілий некрополь великокняжеських часів. Згодом поховання та руїни храму були засипані, і залишився на проїжджій частині лише стовп, але у 1932 році його знесли.