Більшість із них виконані за проектом київського архітектора Олександра Шиле й відлиті на київському заводі Термена. Це були здоровенні чавунні колони, увінчані шатрами, розташовані у центрі круглих басейнів з високим бордюром. Їхні восьмигранні цоколі прикрашали лев’ячі голови. Для художнього оздоблення стовбурів фонтанів застосували рослинний орнамент. Чаші, якими були увінчані стовбури, стилізовані у вигляді квітки. Їх також щедро прикрашали макаронами. Відрізнялись фонтани розмірами. У 1914 році в місті було 14 фонтанів, з яких 10 класифікувалися як великі. Хоча вони й не рівня знаменитим римським фонтанам чи їхнім побратимам на площі Колумба в іспанській столиці, але майже всі вони стали справжньою прикрасою Києва, сприяли гарному настрою містян і гостей, дозволяли втамувати спрагу й давали прохолоду влітку. Один з великих фонтанів зберігся в сквері на вулиці Олеся Гончара.